"Миру не може бути взагалі". Чим і чому закінчилися переговори України та Росії
- Єлизавета Фохт, Святослав Хоменко
- BBC
Війна в Україні триває вже майже пів року і розраховувати на швидке закінчення бойових дій наразі не доводиться. Надія на врегулювання з'явилася була після березневої зустрічі у Стамбулі, за підсумками якої сторони представили план можливих домовленостей. Але з того часу переговори фактично припинилися. Як дізналася ВВС, перш за все це пов'язано з тим, що ані в Москві, ані в Києві до миру на умовах компромісу зараз не готові.
"Переговори пройшли конструктивно. Ми отримали пропозиції з боку України для розгляду - зрозуміло сформульовану їхню позицію", - так 29 березня голова російської делегації Володимир Мединський висловився про переговори з Україною, які пройшли у Стамбулі.
Підсумки цієї зустрічі дозволяли сподіватися на те, що війна в Україні все ж може закінчитися врегулюванням. Тоді її учасники домовились про приблизний зміст двох документів, які б Київ і Москва підписали, якби лідери країн, Володимир Зеленський і Володимир Путін, змогли домовитися про мир.
Згідно з першим з них, Україна мала погодитися на нейтральний статус і відмовитися від розміщення іноземних військових баз на своїй території, але отримати гарантії безпеки від західних країн, які б надали Києву підтримку у разі агресії проти нього (серед таких гарантів мала бути і Росія).
Ще один договір стосувався "взаємної поваги культур" - у ньому йшлося, зокрема, про вирішення мовного питання в Україні.
Одразу після закінчення переговорів Міноборони Росії оголосило, що російська армія кардинально знизить активність на київському та чернігівському напрямках. Невдовзі у цих областях справді не залишилося російських військових, але Київ тоді заявив, що справжня причина відведення військ пов'язана з невдачами Росії на цих напрямках.
Як уже розповідала ВВС, після зустрічі у Стамбулі сторони продовжили роботу над документами. Наприкінці квітня у Кремлі заявили, що Москва нібито передала Києву "російський проєкт" домовленостей і чекає на реакцію на нього. Українська влада заперечувала, що отримувала від росіян будь-який документ, який потребує змістовної відповіді.
Насправді, розповідали співрозмовники ВВС, робота над комюніке тривала практично безперервно: сторони щодня в онлайн-режимі обмінювалися проєктами потенційних домовленостей.
Але в середині червня помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков оголосив, що переговори фактично припинилися: "Було передано наш допрацьований проєкт, який на цей момент залишився останнім, бо жодної реакції не було. І після цього якісь, можливо, були контакти неофіційні по телефону, причому не на рівні делегацій, а на рівні окремих представників. І потім взагалі все заглухло".
"Тема переговорів абсолютно не актуальна"
Як розповідає співрозмовник ВВС, близький до російської делегації, зараз жодних контактів між переговорними групами справді немає. При цьому, нагадує він, навесні сторони фактично і не намагалися домовитись про мир.
"Переговори були про документи, які підпишуть, якщо лідери домовляться про мир. Зараз уже зрозуміло, що миру бути не може взагалі", - каже джерело ВВС.
За його словами, протягом кількох тижнів після зустрічі в Стамбулі делегації змогли довести основний договір щодо гарантій безпеки України майже "до стовідсоткової готовності". "Але всі зрозуміли, що навіть якщо ці документи будуть у 200-відсотковій готовності, це мир ніяк не наблизить", - пояснює співрозмовник ВВС. Внаслідок цього до літа спілкування між переговорними групами фактично припинилося.
Після переговорів у Стамбулі очних зустрічей між делегаціями Росії та України не було
Володимир Зеленський ще на початку війни кілька разів заявляв про бажання провести прямі переговори з Володимиром Путіним. "Я, як і раніше, твердо і рішуче налаштований, хочу я цього чи ні, на прямі переговори з президентом Путіним, якщо ми готові серйозно обговорювати", - говорив український лідер ще 7 червня в інтерв'ю Financial Times.
Але тепер і в Москві, і в Києві визнають, що передумов для такої зустрічі немає.
Головна причина, схоже, полягає в тому, що кожна зі сторін впевнена: саме вона може вести переговори з позиції сили.
"Сьогодні ми чуємо, що нас хочуть перемогти на полі бою. Ну, що тут скажеш? Нехай спробують... Але всі повинні знати, що ми за великим рахунком всерйоз поки що нічого і не починали. При цьому ми не відмовляємося і від мирних переговорів, але ті, хто відмовляється, повинні знати, що чим далі, тим складніше їм буде домовлятися з нами", - заявив на початку липня на зустрічі з керівництвом і головами фракцій Державної думи Володимир Путін.
"Ми маємо справу з тим, з ким маємо. Поки їм не розіб'ють морду, вони нічого не зрозуміють", - заявив за два тижні в інтерв'ю Wall Street Journal Володимир Зеленський.
"Президент (Зеленський. - Ред.) свідомий того, що Росія, якщо вона не отримає на полі бою низку суттєвих тактичних поразок, не буде адекватно сприймати будь-які переговори", - пояснює в інтерв'ю ВВС радник голови Офісу президента та член переговорної групи Михайло Подоляк. За його словами, зараз тема переговорів та зустрічі лідерів "абсолютно не актуальна".
"Спеціальна воєнна операція триває - триває до виконання поставлених цілей. Я можу тільки констатувати, що зараз немає ані переговорів, ані передумов до них", - заявив днями Дмитро Пєсков, прессекретар Володимира Путіна.
За його словами, українська делегація "щезла з радарів" і "ніякого переговорного процесу немає".
"Відчуття безглуздості"
Чому готовність Києва та Москви до спроби досягти миру зникла? За словами московського співрозмовника ВВС, на це вплинули відразу кілька чинників.
"По-перше, накопичилися приводи для образ - емоції теж є", - каже співрозмовник ВВС. Ще у квітні ВВС писала, що оприлюднення фактів воєнних злочинів у Бучі та затоплення флагмана російського Чорноморського флоту, крейсера "Москва", серйозно ускладнили переговори.
"Фактично за два-три тижні після затоплення "Москви" все почало сходити нанівець", - каже московський співрозмовник ВВС.
З іншого боку, розповідав ВВС Михайло Подоляк ще у квітні, якби на момент стамбульських переговорів у Києві мали вичерпну інформацію про те, що сталося в містах Київської області в період окупації російською армією, то українська делегація поводилася б на перемовинах набагато жорсткіше.
Сьогодні він впевнений, що повернення до "стамбульського комюніке" вже неможливе: "Дуже і дуже змінився емоційний фон в Україні. Занадто велику кількість воєнних злочинів ми побачили в прямому ефірі".
На тлі того, що відбувається в зоні бойових дій, в української сторони, зокрема, "щезла готовність" виконувати положення, які були прямо прописані в комюніке - наприклад, погодитися на нейтральний статус, продовжує джерело ВВС, близьке до російської делегації.
"Нейтральність - не факт, що зараз можна "продати" це українцям (передбачалося, що це положення договору між Києвом та Москвою винесуть на всеукраїнський референдум - Ред.). Здається, вони на це не підуть. А Путін, здається, цього вже й не чекає. Принаймні сьогодні", - каже співрозмовник ВВС.
Це справді так: як показують результати недавнього опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, переважна більшість українців (понад 70%) проголосувала б за вступ до НАТО, якби в Україні відбувся відповідний референдум.
Голова офісу президента України Андрій Єрмак днями заявив, що членство в НАТО залишається "довгостроковою метою" країни, хоча ще до того Київ сподівається отримати від союзників і гарантії про надання зброї, обмін розвідданими, підтримку оборонної промисловості та економіки.
Не погодиться українська сторона і на відведення російських військ на лінію зіткнення станом на 23 лютого, каже Михайло Подоляк: обговорювати умови миру Україна буде лише тоді, коли Росія повністю залишить територію країни.
"Якщо залишиться хоча б частка захопленої (Росією - Ред.) території України, це буде постійне місце провокацій, - пояснює Подоляк. - Не може бути такого, що ми підпишемо якийсь, умовно кажучи, Мінськ-3, бо тоді ми повинні будемо визнати, що за рік ми знову матимемо війну".
Бачити Росію одним з гарантів своєї безпеки, як передбачало комюніке, у Києві теж більше не готові.
Хоча з брифінгів Андрія Єрмака випливає, що, попри ступор у переговорах з Москвою, українська влада, як і раніше, обговорює умови гарантій безпеки з іншими державами. Про прориви на таких переговорах українська влада не повідомляла.
Російська влада теж прямо говорить, що у разі відновлення діалогу вона відійде від Стамбульського комюніке. "Якщо зараз переговори відновлюватимуться, то вже умови зовсім інші", - говорив помічник Путіна Юрій Ушаков у липні.
"Росії потрібні не переговори, а оперативна пауза"
Як пояснює джерело ВВС, близьке до російської делегації, переговори зупинилися ще й тому, що сторонам стало зрозуміло, що "ніхто не збирається припиняти бойові дії, виникло загальне відчуття безглуздості".
З моменту квітневих переговорів російська армія вела активний наступ на сході України: остаточно взяла Маріуполь (і фактично захопила в полон захисників "Азовсталі") та окупувала територію Луганської області, захопивши Сєвєродонецьк та Лисичанськ.
Українська армія успішно знищувала російські склади озброєнь, у тому числі завдяки отриманим від США установкам HIMARS, та готується до потенційної операції зі звільнення окупованого Херсона.
Московський співрозмовник ВВС припускає, що максимум, на що в цих умовах може піти Москва - це тимчасове перемир'я. Наприклад, якщо і коли російська армія зможе вийти на межі Донецької області - повне її "звільнення" заявлялося однією з цілей "воєнної операції". Щоправда, за оцінками британської розвідки, наразі Росії так і не вдалося забезпечити суттєве просування військ на Донбасі. Зараз вона зосереджена на зміцненні оборони на півдні України.
Крім того, джерело ВВС, близьке до російської переговорної групи, упевнене, що Володимир Путін не збирається повертати Україні контроль над захопленими територіями в Херсонській та Запорізькій областях. Вже восени окупаційна влада цих регіонів може спробувати провести там "референдуми" про "возз'єднання з Росією". Ще навесні російські чиновники, зокрема, один з лідерів тамтешньої партії влади "Єдина Росія" Андрій Турчак, розповідали мешканцям окупованих регіонів, що Росія прийшла туди "назавжди".
За словами Михайла Подоляка, з цим у Києві ніколи не погодяться. "Для нас неможливо уявити, що Херсон залишиться у окупантів. Це принципово", - сказав він ВВС. А Володимир Зеленський на початку серпня прямо заявив, що Росія "закриє собі будь-які шанси на переговори", якщо спробує влаштувати референдуми на захоплених територіях.
На думку чиновника, Росії справді потрібне перемир'я - але лише для того, щоб і далі продовжувати війну. "Росії не потрібні переговори. Росії потрібна оперативна пауза для того, щоб внести корективи у свою військову стратегію", - каже він.
Подоляк вважає, що під час такої паузи Росія могла б "накопичити додаткові снаряди, ракети" і запастися необхідними для багатьох видів озброєнь мікрочіпами, діставати які стало складніше через санкції.
"Все це потребує часу. І саме для цього їм потрібні переговори. Але Україні вони навіщо? Ми маємо зафіксувати нову лінію розмежування? Тобто це Мінськ-3. Скажіть, будь ласка, Мінську-2 було недостатньо для того, щоб зрозуміти, що миру, якщо ти віддаєш хоча б клаптик території, бути не може?" - розмірковує Подоляк.
В результаті, вважає Подоляк, війна в Україні може закінчитися лише поразкою однієї із сторін. "Знаючи Україну і знаючи це суспільство, тут буде достатньо людей, які будуть до кінця захищати право України на існування як великої держави", - вважає він.
Про що зараз говорять Україна та Росія
Зараз практично єдина тема, на яку продовжують спілкуватися Москва та Київ, - це обмін військовополоненими та тілами загиблих солдатів.
За словами Подоляка, до оперативного штабу, який займається цими питаннями, з українського боку входять представники військової розвідки та Служби безпеки України, з російської - "представники Міноборони та інших силових структур".
Українські військові переносять тіла загиблих російських вояків. Харків, 18 червня
Співрозмовник ВВС, який знає про перебіг таких переговорів, розповідає, що вони йдуть дуже важко - в тому числі, через взаємну недовіру сторін. Наприклад, розповідає він, майже підготовлений обмін полоненими зірвався через вибух у колонії в Оленівці. Тоді Україна та Росія звинуватили одне одного в цілеспрямованому вбивстві полонених бійців "Азова", які перебували в згорілому бараку.
9 серпня українське міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що з початку війни її сторони обмінялися тілами загиблих п'ять разів.
Локальним успіхом у спілкуванні Москви та Києва стала підписана 22 липня угода, яка дозволила розблокувати експорт українського зерна. Про неї Росія та Україна змогли домовитися за посередництва Туреччини. Вона дала деяким спостерігачам привід сподіватися, що якщо Росія та Україна змогли домовитися з приводу зерна, то, можливо, за бажання змогли б досягти і миру.
Але Михайло Подоляк вважає, що це неможливо: "Це два абсолютно різні процеси. Питання миру і війни - це принципові, світоглядні питання для Путіна. Питання транспортних коридорів у даному випадку суттєво не міняло диспозицію".
Більше того, українські спікери всіляко наголошують на тому, що в рамках "зернового компромісу" Київ не підписував жодних документів безпосередньо з Москвою. І справді, "зернова угода" - це комплекс із двох документів: один з Анкарою та ООН підписала Україна, другий - Росія.
З початку війни закордонні політики не раз безуспішно пропонували свої послуги посередників в організації переговорів не тільки з окремих питань, як той же експорт зерна, а й про мир загалом. Серед них прем'єр Ізраїлю Нафталі Беннет, турецький лідер Реджеп Ердоган, президент Франції Емануель Макрон, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і навіть папа римський Франциск.
У червні президент Індонезії Джоко Відодо після зустрічі з Володимиром Путіним у Москві заявив, що передав російському лідеру якесь послання від Володимира Зеленського і висловив готовність налагодити спілкування між президентами.
У Києві відреагували на одкровення Відодо нервово. Прессекретар Зеленського Сергій Нікіфоров заявив, що якби український президент хотів щось передати російському візаві, то зробив би це у своєму щоденному телезверненні.
Саме в Індонезії у листопаді цього року має відбутися саміт "Великої двадцятки", запрошення до участі у якому отримали і Володимир Путін, і Володимир Зеленський.
За словами Михайла Подоляка, якщо Києву стане відомо, що Путін точно візьме в цьому саміті особисту участь, це може стати додатковим фактором на користь того, щоб до Індонезії прибув і Володимир Зеленський, який не залишав Україну з початку війни. Проте, визнає він, конкретне рішення прийматиметься ближче до дати відкриття саміту.
У Кремлі повідомляли, що Путін прийняв запрошення на саміт, але поки не вирішив, яким буде формат його участі у цьому заході.
"Є ідея, що Захід піддасться"
"З квітня українська сторона припинила зв'язок з тем переговорів. Було б чудово, якби європейські лідери вплинули на керівництво України, аби спонукати його тверезо подивитися на ситуацію", - так на початку червня про можливість поновлення переговорів висловився прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.
За словами джерела ВВС, близького до російської делегації, зараз Москва справді сподівається на те, що "схилити" Київ до миру вдасться перш за все не через прямі переговори, а внаслідок "втоми" від війни в Європі.
"Є ідея, що Захід піддасться, побачивши, як важко знаходити спільну мову зі своїми громадянами з приводу високих цін на енергоносії, і це їх сподвигне на інше ставлення до Росії", - каже співрозмовник ВВС. При цьому сам він вважає такий розвиток подій малоймовірним.
Про нібито "втому" Європи через проблеми з санкціями, обмеженнями на імпорт енергоносіїв та велику кількість українських біженців регулярно пишуть російські провладні ЗМІ.
На початку червня лідери провідних європейських країн, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, приїхали до Києва на зустріч із Володимиром Зеленським
Про спроби Москви організувати "сепаратні переговори" з європейськими країнами джерело ВВС, близьке до російської переговорної групи, не чуло. А Михайло Подоляк взагалі вважає, що на такий крок Європа ніколи не піде: "Україна сьогодні - це суб'єкт глобального політичного процесу. І репутація президента Зеленського така, що за його спиною, без його присутності, неможливо провести будь-які подібні переговори".
За словами Подоляка, у Києві розуміють, що Росія розраховує на "втому" Європи від війни, і бачать спроби "розхитати" ситуацію в окремих країнах ЄС. "У Європі розуміють, що у них будуть певні кризові прояви. Що буде ціна на паливо інша, ціна на продукти інша, - каже він. - Але Європа готується, готує громадські думки [у своїх країнах]. Вона працює".
При цьому протягом минулого місяця одразу кілька європейських політиків заявили про те, що передумови для відновлення переговорного процесу існують. Наприклад, ексканцлер Німеччини Герхард Шредер заявив, що зустрівся з Володимиром Путіним і дійшов висновку, що Росія готова до переговорів, але обидві сторони повинні піти на "поступки".
Поміняти стратегію ЄС щодо війни в Україні та розпочати мирні переговори з Росією закликав прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Але, за словами Михайла Подоляка, будь-який мир, укладений за нинішніх умов, у будь-якому разі закінчиться тим, що Росія "переоснастить свою армію", пристосується до санкцій і продовжить захоплювати нові території. При цьому у разі нової війни Україна може втратити масштабну підтримку Заходу:
"Тому що нам скажуть: ви ж тоді не довели все до кінця. Ви ж тоді були такими потужними, ми ж вам допомагали, але ви не пішли до кінця, до правильного фіналу. А сьогодні ми вже не можемо вам допомагати, ми не можемо щороку своїм суспільствам у Німеччині, Франції, Італії, Іспанії говорити: а давайте ще раз Україна буде воювати з Росією, ще раз дамо їм кілька сотень мільярдів євро, ще раз приймемо біженців з України".
При цьому, на думку Подоляка, для Європи вигідніше, щоб війна "була доведена до кінця саме тут і зараз" і закінчилася перемогою України: "Якщо Росія отримає можливість зафіксувати навіть сьогоднішні свої здобутки, вона вкине набагато більше грошей у хаотизацію. У нас сирізація буде йти по всьому світу. Ультраправі групи будуть домінувати у Європі, міграційні кризи будуть постійні. І Європа буде платити набагато більше грошей, ніж сьогодні на цю конкретну війну".
Наразі саме таку позицію висловлюють лідери провідних країн-партнерів України. Наприкінці червня лідери країн "Великої сімки", які зібралися на саміт у Німеччині, заявили, що "надалі надаватимуть фінансову, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні стільки, скільки буде потрібно".
З аналогічною заявою на червневому саміті НАТО в Мадриді виступив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг. А голова Пентагону Ллойд Остін минулого тижня заявив, що військову допомогу Україні надаватимуть "стільки, скільки потрібно". А це означає, що з великою ймовірністю результат війни вирішиться на полі бою, а не за столом переговорів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий